ГоловнаДіяльністьЗапобігання корупції
 Версія для друку

 

________________________________________________________________________________________________________________ Розпочався черговий етап е-декларування!

 Акцентуємо увагу на тому, що необхідно зробити декларанту.

При заповненні та поданні декларації радимо скористуватись роз’ясненнями щодо заповнення форми е-декларації або ж відповідями на найчастіші запитання, а також відео-курсом з роз'ясненнями щодо заповнення е-декларацій за розділами.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 Телефон довіри.jpg

ВАЖЛИВО!


Звертаємо Вашу увагу на те, що про корупційні правопорушення, правопорушення пов'язані із корупцією, а також інші службові зловживання з боку посадових осіб та працівників Управління ДСНС України у Волинській області, Ви можете повідомити письмово за адресою: 43020, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 6, звернутися електронним листом на адресу szvk.vl@mns.gov.ua чи на «телефон довіри» (0332) 252-011, (067) 811-05-06.  Управління ДСНС України у Волинській області. Також повідомляємо про функціонування «телефону довіри» (044) 289-12-41 та електронної скриньки terminova_upk@mns.gov.ua Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
 На офіційних веб-сайтах Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області у розділі «Звернення громадян» функціонує рубрика «Інтернет-приймальня», за допомогою якої, Ви маєте можливість звернутися до вищеназваних структур



 

Стали свідком неправомірних дій співробітників ДСНС Волині?

Телефонуйте до сектору з питань запобігання та виявлення корупції

управління ДСНС України у Волинській області.

 

 Сектор створений з метою забезпечення реалізації державної політики в сфері завдань, спрямованих на профілактику проявів корупції, хабарництва, зловживань службовим становищем особовим складом, пов'язаних з виконанням їх службових обов'язків. Здійснення у співпраці з правоохоронними органами заходів спрямованих на профілактику та попередження корупційних дій, хабарництва та інших правопорушень, забезпечення всебічної й об'єктивної їх перевірки, внесення пропозицій щодо реагування на них.

Сектор є самостійним структурним підрозділом управління ДСНС України у Волинській області, безпосередньо підпорядкований Голові служби та Управлінню внутрішнього аудиту, безпеки, запобігання та виявлення корупції ДСНС України, а в оперативному управлінні - начальнику управління ДСНС України у Волинській області, або особам, які виконують їх обов'язки

 

Основними завданнями сектору є:

- участь у реалізації державної антикорупційної політики;

- здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства;

- участь в інформаційному і науково-дослідному забезпеченні, здійснення заходів щодо запобігання та протидії корупції, а також міжнародному співробітництві у зазначеній сфері;

- організація спільно з правоохоронними органами заходів, спрямованих на захист та забезпечення безпеки працівників та осіб рядового і начальницького складу підрозділів ДСНС України;

- проведення організаційної та роз'яснювальної роботи щодо запобігання та протидії корупції.

Сектор відповідно до покладених на нього завдань:

- розробляє, здійснює та контролює проведення заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням;

-  надає управлінню та його структурним підрозділам, окремим працівникам та особам рядового і начальницького складу роз'яснення щодо застосування антикорупційного законодавства;

- вживає заходів щодо виявлення конфлікту інтересів та сприяє його усуненню;

-  бере участь у проведенні:

юридичної експертизи проектів організаційно-розпорядчих документів, що видаються управлінням та його структурними підрозділами, з метою виявлення чинників, що сприяють чи можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, та у разі їх виявлення, вносить пропозиції начальнику управління щодо їх усунення або скасування відповідних актів (документів);

в установленому порядку службового розслідування (перевірки) в управлінні, з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, або невиконання вимог антикорупційного законодавства;

у межах своїх повноважень, разом із представниками контрольно-ревізійних підрозділів перевірки фінансово-господарської діяльності управління та його структурних підрозділів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог антикорупційного законодавства;

 

- проводить у межах своїх повноважень спеціальну перевірку відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто;

- перевіряє в установленому порядку повідомлення громадян та юридичних осіб, інформацію, оприлюднену у друкованих, аудіовізуальних засобах масової інформації, а також отриману від інших структурних підрозділів Територіального управління, щодо причетності працівників та осіб рядового і начальницького складу такого органу до вчинення корупційних правопорушень;

- повідомляє у письмовій формі начальника  управління, начальника Управління внутрішнього аудиту, безпеки, запобігання та виявлення корупції та спеціальні підрозділи щодо боротьби з організованою злочинністю МВС, податкової міліції, боротьби з корупцією і організованою злочинністю СБУ про факти, що можуть свідчити про вчинення корупційних правопорушень посадовими особами  управління;

- веде облік працівників та осіб рядового і начальницького складу  управління, підприємств, установ та організацій сфери управління , що знаходяться на території області, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;

- взаємодіє з підрозділами з питань запобігання та виявлення корупції інших територіальних органів виконавчої влади;

- виконує інші функції відповідно до компетенції Сектору...

 

Суб'єктам декларування

Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, https://nazk.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vedennya_reestru.pdf;

"Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю" (із змінами, внесиними рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.09.2016 № 18, від 30.09.2016 № 57, від 03.11.2016 № 106, від 13.01.2017 № 24, від 22.02.2017
№ 59, від 16.03.2017 № 85), https://nazk.gov.ua/sites/default/files/roz_yasnennya_20.03.17_docx.docx.pdf;

Роз'яснення щодо визначення суб'єктів декларування, передбачених підпунктом “и” пункту 1 та пунктами 2, 3 частини першої статті 3 Закону України “Про запобігання корупції” (щодо посадових осіб юридичних осіб публічного права), https://nazk.gov.ua/sites/default/files/rozyasnennya_yuopp.docx.pdf;

Загальні рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, https://nazk.gov.ua/news/zagalni-rekomendaciyi-pry-roboti-z-yedynym-derzhavnym-reyestrom-deklaraciy-osib-upovnovazhenyh;

Роз'яснення щодо заповнення електронної декларації та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, із заповнення розділів декларації у “Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, https://nazk.gov.ua/deklaraciya/.

 

 

Роль викривачів у запобіганні корупції

Проблему корупції неможливо подолати виключно зусиллями представників влади, адже є інша частина суспільства, яка покірно дає хабарі і замовчує цей факт. Існує думка, що активна взаємодія влади і суспільства може дати позитивні результати у сфері боротьби з корупцією. Відомо, що докази у справах про корупційні правопорушення часто надаються «інформаторами».

Практика європейських країн у боротьбі з корупцією, як зазначено на сайті Transparency International (https://ti-ukraine.org/infographics/zahyst-vykryvachiv-za-novym-zakonom-pro-zapobihannya-koruptsiji/), показала, що співпраця з «інформаторами» та забезпечення їх захисту є одним із важливих аспектів антикорупційної політики держави. Йдеться не про «таємних агентів», що є співробітниками правоохоронних органів, та не про співробітників служб внутрішньої безпеки, а про всіх свідомих державних службовців, яким стало відомо про факти корупції.

Однією з 25 вимог GRECO до України було ухвалити чіткі правила для всіх службовців публічної сфери щодо інформування про підозри у вчиненні корупційних діянь та запровадити захист від негативних наслідків осіб, які добросовісно інформують про такі випадки (захист інформаторів). Адже посадовці, які добровільно повідомляють керівництву про ймовірне корупційне діяння (інформатори), не мають спеціального захисту за законом. Такий захист є ключовим для перетворення обов’язку звітувати із порожнього поняття в наповнене змістом, і має бути створений.

В Україні зроблено перші кроки щодо впровадження поняття  «викривача» та  його захисту державою.

Так, Законом України «Про запобігання корупції», зокрема його     статтею 53 передбачено захист прав викривачів. Закон трактує поняття викривача, як особи, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції.         А також зазначає, що такі особи перебувають під захистом держави та інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків встановлених законом.

 Повідомлення про порушення вимог цього Закону може бути здійснено працівником відповідного органу без зазначення авторства, тобто анонімно.  Відповідне повідомлення підлягає розгляду за умови, якщо наведена в ньому інформація стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Тобто, Закон чітко вказує, що посадові  і службові особи державних органів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією  правоапорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

З метою виконання вимог статті 53 Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, затверджених рішенням Національного агентства від 06.07.2017 №286 та Методичних рекомендацій щодо діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, затверджених рішенням Національного агентства від 13.07.2017 № 317 Управлінням ДСНС України у Волинській області здійснено ряд заходів для повідомлення про порушення вимог закону України «Про запобігання корупції», зокрема на офіційному веб-сайті, інформаційних стендах, друкованих районних ЗМІ та місцевих Інтернет ресурсах розміщено інформацію про «канали» для надання повідомлень про корупцію.

 

Протидія корупції як важливий аспект діяльності держави.

Питання протидії корупції сьогодні – це питання майбутнього благополуччя українського народу. Це явище  у зв’язку із відсутністю дієвих важелів боротьби з корупцією, поширенням корупціогенних ризиків практично на всі сфери суспільного життя, лояльним ставленням частини громадян до вказаного явища призвели до того, що корупційна діяльність на всіх щаблях влади гальмує проведення необхідних у країні реформ.

Таким чином, боротьба з корупцією, як з головною загрозою демократичному розвитку держави, є проблемою загальнонаціонального значення. Негативний вплив цього явища на всі аспекти політичного та соціально-економічного розвитку суспільства і держави в цілому має комплексний характер. Боротьба з корупцією потребує мобілізації всіх можливих ресурсів народу, в тому числі і правових. І лише дієва протидія корупції шляхом послідовних, спланованих, системних і скоординованих дій, об’єднаних однією концепцією, є можливістю для її подолання.

Так одним із важливих кроків  підвищення ефективності здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції  стало запровадження обов’язковості утворення у органах державної влади, місцевого та установах, підприємствах, організаціях, що належать до їх сфери управління підрозділів або уведення посади уповноваженої особи, функціонування передбачене яких чинним антикорупційним законодавством. Аналогічну необхідність у вигляді рекомендацій отримали й органи місцевого самоврядування. При цьому на такий підрозділ забороняється покладення обов’язків, що не належать або виходять за межі його повноважень чи обмежують виконання покладених на нього завдань. Така заборона має не допускати виникнення конфлікту інтересів між виконанням обов’язків, які випливають з реалізації функцій уповноважених підрозділів, та тими обов’язками, які можуть унеможливити їх ефективне виконання.

Крім того, відповідно до чинного законодавства запроваджено наявність спеціально уповноважених суб’єктів протидії корупції серед яких  слід виділити утворення Національного антикорупційного бюро України як державного правоохоронного органу із повноваженнями здійснювати процесуальні, слідчі дії і оперативно-розшукову діяльність, та Національного агентства з питань запобігання корупції, як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Наразі саме Національне антикорупційне бюро України своїм завданням має протидію кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці. З метою реалізації ним цього суспільно важливого завдання цей орган  відповідно уповноважений на попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Тобто, в національному правовому полі з’явились як «каральний» орган  з протидії корупції (Національне антикорупційне бюро України) так і орган запобігання корупції (Національне агентство з питань запобігання корупції), очільники та члени структур, яких до речі обираються й призначають на конкурсних засадах і покликані кардинально змінити ситуацію.

Стратегічною метою антикорупційної політики є протидія корупції на всіх рівнях шляхом підвищення прозорості діяльності державних органів, додержання прав і свобод людини й громадянина, створення умов для розвитку економіки, забезпечення європейських соціальних стандартів і добробуту населення, зниження рівня корупції в Україні та усунення причин і умов, що її обумовлюють, відкритості та гласності при прийнятті рішень і оприлюдненні їх в засобах масової інформації, проведення громадського опитування та обговорення перед їх прийняттям.

Протидія корупційним проявам у органах державної влади передбачає комплекс заходів, котрі суворо регламентуються законодавством  України та реалізуються уповноваженими на це державними органами влади. Саме тому важливим є пошук альтернативних напрямків протидії корупційним проявам у середовищі державних службовців, що будуть ефективно формувати правову культуру останніх, тим самим зменшуючи розповсюдження цієї соціальної вади суспільства.

Від ефективної роботи працівника державного органу, узгодженості роботи працівників у структурних підрозділах та різних структурних підрозділах між собою залежить загальна ефективність функціонування держаного органу в цілому. Ці питання багато в чому залежать від керівного складу. Кожен керівник має бути зацікавленим у злагодженій роботі підпорядкованого йому колективу, стимулювати співробітників  до підвищення продуктивності праці. Найвищої ефективності роботи персоналу можна досягти, створивши колектив однодумців, така форма співпраці набагато знижує й можливість вчинення корупційних діянь. Організація систематичного цілеспрямованого контролю з боку керівника не тільки стимулює підлеглих до підвищення трудових показників, а й дає йому змогу налагодити зворотній зв’язок і постійно отримувати інформацію про стан справ в колективі, про проблеми, які заважають виконанню службових обов’язків. Постійний контроль дасть змогу виявити на ранніх стадіях порушення трудової дисципліни, корупційні прояви та інші правопорушення та своєчасно застосувати заходи із їх ліквідації. Разом з тим державний службовець має бути захищеним від свавілля керівника, і найкращим засобом в цьому може стати встановлення між керівником та підлеглим партнерських відносин на основі взаємоповаги.

Особливу увагу у сьогоднішніх реаліях треба звернути на підвищення «антикорупційної свідомості», тобто наявності моральних якостей, ціннісних орієнтацій та світоглядно-психологічних характеристик, що сприяють активному засудженню корупційних проявів у соціально-психологічному оточенні державних службовців та вжиття ними в межах компетенції відповідних заходів реагування. В ідеалі вона повинна відповідати відчуттю справедливості, закладеному природою на підсвідомому рівні.

Важливість стратегії попередження пояснюється зневірою громадян у верховенство права, примиренням з беззаконням, недовірою до влади, терпимістю до корупції, персональною лояльністю до чиновників, небажанням обстоювати свої права. Повернення довіри суспільства до дій державної влади потребує проведення з боку держави відповідних реформ, зокрема щодо забезпечення незалежності трьох гілок державної влади, попередження корупції в кожній з них, удосконалення законодавчої бази з урахуванням міжнародного досвіду, гласності діяльності державних установ шляхом доступу суспільства до інформації стосовно їх діяльності, широкого впровадження етичних стандартів, активізації зусиль громадського суспільства в напрямі запобігання корупції, виховання нетерпимості до цього явища.

Таким чином, протидія корупції в Україні у середовищі державних службовців включає в себе комплекс заходів пов’язаних, насамперед, із профілактично-виховною діяльністю: вихованні, профілактиці, запобіганні, покаранні. Нормативно-правова база протидії корупційним проявам має включати компоненти, які дозволять реалізувати більше попереджувальні заходи, ніж репресивні, оскільки попереджувальні заходи мають виховний характер, а репресивні – карний. Адже виховні аспекти забезпечують формування правового соціального світогляду, а карні – випрацювання механізмів уникнення покарання і саме виховним аспектам необхідно надавати пріоритет.

Але, звичайно, змін  однієї державної політики для подолання корупції недостатньо, необхідно щоб суспільство продовжувало активно контролювати та моніторити діяльність влади.

Загалом питання боротьби з корупцією традиційно посідає одне з перших місць у політиці будь-якої країни. Зменшення рівня корупції до безпечного в Україні можливе лише за умови вивчення та втілення в життя закордонного досвіду боротьби з цим негативним явищем, насамперед успішно діючих в інших країнах політичних, правових та організаційних механізмів подолання корупції.  Вивчення закордонних програм, що на практиці довели свою ефективність, являє собою величезні перспективи для запозичення позитивного іноземного досвіду, особливо за відсутності власного реально діючого механізму протидії корупції.

Отже, комплексне реформування системи протидії корупції повинно відбуватися відповідно до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав і гармонізувати законодавство України з європейськими стандартами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Твіт